Як локдаун вплинув на роботу "четвертої влади"?

Як локдаун вплинув на роботу "четвертої влади"?
13262 ПЕРЕГЛЯДІВ

Журналісти – одні із тих людей, які попри локдаун не пішли на карантин, а навпаки стали більше залучені у такий не простий час.

Саме журналісти передають суспільству важливу інформацію, яка є необхідною для усіх верств населення. Та чи змінився робочий день під час локдауну для журналістів дізнаємося у цій статті. Журналісти за день можуть контактувати з десятками людей та бути у центрі масових заворушень.

Виникає питання, як журналістам вберегтися від коронавірусу? Медіа працівники українських каналів вважають, що локдаун може значно вплинути на свободу слова в Україні та обмежити можливості у зборі інформації журналістам. Під час локдауну можуть бути упущенні важливі події в політичному житті, а також журналістські розслідування випускатимуть рідше.

Медіаспільнота з осторогою відноситься до кожного нового посилення карантину, бо тоді активне життя редакції погасне, а оперативність висвітлення новин впаде у статистиці. Варто зазначити, що у постанові Кабінету Міністрів України немає жодної заборони та обмежень щодо діяльності журналістів. Зокрема, журналістам дозволяється відвідувати масові заходи, судові процеси, пересуватися у громадських транспортах, видавати друковані ЗМІ, контактувати з людьми. Єдиним правилом для журналістів, як і для усіх громадян є дотримання карантинних умов щодо власної безпеки.

Журналістка Анастасія Ковальчук із «12 каналу» говорить, що на дистанційний варіант роботи вони перейти повністю не можуть, бо у студії потрібно обробляти та монтувати матеріал, а хтось має їздити на зйомки важливих подій. Дівчина каже, що єдиним варіантом для усіх працівників медіа є носити рукавички, обробляти руки антисептиком та носити медичну маску на обличчі. Техніка також має бути дезінфікованою, й на кожен виїзд мають обробляти спеціальними засобами. Анастасія каже, що в офісі під час пандемії знаходиться редактор та два журналісти, які постійно змінюються. Ті, хто знаходяться дома збирають інформацію дистанційно, наприклад, записуючи коментарі на телефон. Медіаспільнота намагається максимально убезпечити своїх працівників від зараження коронавірусом, тому проводять брифінги, прес-конференції та виступи в режимі онлайн.

Медіа зараз працює у режимі студентського навчання, коли журналіст скидає матеріал файлом у режимі онлайн, а редактор вносить свої правки. Якщо телебачення ще працює в офісі, то інтернет-видання та друковані ЗМІ перейшли повністю на дистанційну роботу. Журналістка Оксана Кашталян працює в онлайн-виданні й розповідає, що раніше могла їздити на конференції та збирати інформацію всюди, а зараз з дому навіть не виходить. На роботу з дому перейшло 65% українських медіа, а всього 7% ЗМІ працюють в офісах, як і раніше, інші – частково переходять на дистанційну роботу. 75% журналістів, яких вдалося опитати повідомили, що редакція не забезпечує працівників засобами захисту, які мають бути обов’язковим атрибутом журналіста в період карантину. Будь-які обмеження у діяльності журналіста та недопуск до судових, міських засідань під час пандемії будуть вважатися, як перешкоджання законній професійній діяльності журналіста, що має кримінальне впровадження. Тільки відсутність у журналіста засобів власної безпеки від коронавірусної інфекції є причиною обмежити діяльність журналіста.

Мої відео