Російська армія ніколи не зможе перемогти озброєний український народ. Ось для чого потрібна територіальна оборона! – Сергій Кривонос

Російська армія ніколи не зможе перемогти озброєний український народ. Ось для чого потрібна територіальна оборона! – Сергій Кривонос
157373 ПЕРЕГЛЯДІВ

Заступник секретаря РНБОУ генерал-майор Сергій Кривонос уже понад рік лобіює законопроєкт «Про територіальну оборону України». Про перепони на шляху цього документа, його союзників та опонентів, а також про інші актуальні питання реформи у сфері оборони та безпеки, читайте в ексклюзивному інтерв’ю, який бойовий генерал дав АрміяInform.

Ми вперлися і рухаємося вперед, бо розуміємо, яка з’явиться потужна сила у країні, якщо створимо територіальну оборону

 

 

 

– Сергію Григоровичу, у чому складнощі із законопроєктом про тероборону? Чому так довго ваше «дітище» проходить Верховну Раду? Говорять, що вже з’явились альтернативні документи?

– Можливо, хтось і пише ці закони, але на Комітеті Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки саме наша команда представила концепцію законопроєкту про територіальну оборону у жовтні 2019-го. Створено робочу групу під керівництвом народного депутата Федора Веніславського. До її складу увійшли представники всіх силових структур, зокрема, Збройних Сил, Нацполіції, СБУ, Державної прикордонної служби, експерти РНБОУ, а також представники волонтерського руху, які займаються цим питанням. Ми багато працювали, і на весну виходили із законопроєктом. Але, як ви розумієте, на темп роботи над проєктом Закону вплинув коронавірус. Ми перейшли у режим online. Проте, на травень ми завершували. Однак підключилися, як я їх називаю, «незацікавлені сторони» у процес, і надали інші пропозиції. Довелося перепрацьовувати, вести дебати. З червня ми практично кожного тижня зустрічалися у Комітеті. Спочатку військові говорили, що їх все влаштовує, потім змінювали своє рішення. Тоді почали гратися з добровольчими рухами. Інколи доходило до безглуздя. Законопроєкт, який надавав Інститут майбутнього, розписував, що таке бойовий наказ, і які обставини дозволяють його не виконувати, зокрема, «якщо життю військовослужбовця загрожує небезпека»… Ви ж розумієте, що це нонсенс, адже тоді наказ можна взагалі не виконувати.

– Звісно, адже на війні взагалі небезпечно…

– Ми вперлися і рухаємося вперед, бо розуміємо, яка з’явиться потужна сила у країні, якщо створимо територіальну оборону. Ми вивчили приклад багатьох країн, однак не копіювали, як нам пропонували. Завжди є нюанси. Пропонували переписати, зокрема досвід Естонії. Однак, по-перше, Україна навіть за територією дещо відрізняється. По-друге, естонський Кайтелііт існує з 1918 року і його постійно змінювали, реформували. Собі ми взяли найкраще і, звісно, те, що юридично нам підходить.

Територіальна оборона – це безпека областей України, надійний тил. Вона передусім унеможливить безкарну діяльність диверсійних груп противника. Чудовий приклад успішної тероборони – Сватове 2014 року. Проукраїнськи налаштовані мешканці цього містечка, озброєні мисливськими рушницями, згуртувалися і не допустили «зелених чоловічків»!

 

 

 

 

 

 

В Україні понад 700 об’єктів інфраструктури, які потребують посиленої охорони

– Які найбільш принципові проблеми стоять на перепоні законопроєкту про тероборону?

– Актуальне питання, яке наразі не вирішене: хто керуватиме територіальною обороною? Генеральний штаб ЗСУ вважає: всім процесом повинен керувати саме він, але територіальна оборона – це компонент не тільки військовий. І нинішній стан тероборони не відповідає сучасним викликам.

Територіальна оборона – це безпека областей України, її надійний тил. Передусім вона унеможливить безкарну діяльність диверсійних груп противника. Чудовий приклад успішної тероборони – Сватове 2014 року. Проукраїнськи налаштовані мешканці цього містечка, озброєні мисливськими рушницями, згуртувалися і не допустили «зелених чоловічків»! І це попри те, що пів Луганщини накрила хвиля російської спецоперації…

Отож, наполягаємо: територіальна оборона має виконувати заходи з охорони і захисту органів: державної влади, місцевого самоврядування, військового управління, державного кордону, об’єктів критичної інфраструктури, важливих об’єктів, комунікацій та цивільного населення України у мирний час і в особливий період.

В Україні понад 700 об’єктів інфраструктури, які потребують посиленої охорони. МВС наполягає, що нацгвардійці з цим завданням впораються самостійно. Однак, які реальні їхні сили на прикладі, скажімо, обласного центра? Якщо відняти засоби, залучені на чергуванні, супроводженні, інших завданнях, на область лишається 300-400 нацгвардійців. Це – крапля в морі.

За військовим потенціалом російська армія спроможна нанести нам сильне ураження, якщо не прийде допомога міжнародних партнерів. Але вона ніколи не переможе підготовлений та озброєний український народ!

А чи вистачить сил у разі загострення ситуації на білоруських кордонах? А це 1086 км загрозливої пустоти! За військовим потенціалом російська армія спроможна нанести сильне ураження нашим Збройним Силам, якщо не прийде допомога міжнародних партнерів. Але армія РФ ніколи не переможе підготовлений і озброєний український народ. Ось для чого потрібна територіальна оборона!

Крім того, ми розуміємо: та величезна кількість людей, що повернулася з АТО/ООС і відчувають нереалізованість, бо не змогли пристосуватись, знайшли б себе у теробороні.

Польща проаналізувала помилки, допущені Україною в 2014 році, і 2017-го ухвалила два закони, які дозволили активно розвивати територіальну оборону. Наразі у них сформовані й діють 12 бригад та 5 навчальних центрів.

Закон про територіальну оборону допоможе заохотити громадян захищати себе, свій будинок, село та місто, де вони проживають. До речі, в Польщі були проаналізовані помилки, допущені нами в 2014 році, і в 2017-му Сейм ухвалив два закони (один про створення системи територіальної оборони, другий – про Війська ТрО), які дозволили активно розвивати тероборону. Наразі у них сформовано і діють 12 бригад та 5 навчальних центрів. Ми ж намагаємось створити тероборону 6 років, але успіху не досягнуто. Збройні Сили зайняті війною. Поляки ж, розуміючи це, на етапі формування вивели війська територіальної оборони з-під підпорядкування Генштабу під Міністерство оборони. Ми написали Закон, в якому є чітке формування й розуміння  загальнодержавної системи ТрО, взаємодії всіх суб’єктів військової складової – війська ТрО, участі громадян та громадських об’єднань. Буде створено орган у складі Міноборони України, який формуватиме державну політику у сфері ТрО. Міністр оборони має контролювати та організовувати взаємодію між цивільними й військовими компонентами територіальної оборони. У кожній області передбачаємо ситуаційний центр, який моніторитиме, плануватиме та реагуватиме на виклики.

– Ви неодноразово наполягали на необхідності ухвалення закону про тероборону до вересня, аби у держбюджет заклали кошти на його реалізацію. Чи є шанси встигнути?

– Шанс є. Ми зустрічались і презентували законопроєкт Президенту України. Він назвав його першочерговим та дав доручення, докласти зусиль, аби парламент розглянув його вже у цьому році.

Потрібна перебудова з урахуванням західного досвіду

– Ви нещодавно повернулися з робочої поїздки. Яку оцінку можете дати розгортанню та залученню частин тероборони в рамках міжнародного навчання «Об’єднані зусилля»?

– На жаль, тут все доволі прозаїчно і дуже формально. Та інформація, яку я отримав, ще раз засвідчує: тероборону потрібно перебудовувати кардинально на основі нового законодавства з урахуванням західного досвіду.

– Знаю, що ви цікавились ситуацією в Силах спеціальних операцій. Як вони показали себе під час навчань?

– Десантування наших ССО спільно із американцями з конвертопланів засвідчили: ми ще більше наблизились до сумісності з НАТО. Окрім того, одна з військових частин ССО пройшла повну сертифікацію Альянсу і тепер спроможна виконувати завдання у складі Сил чергування Компоненту сил спеціальних операцій НАТО. Це успіх! Я вдячний військовослужбовцям, які доклали максимум зусиль, аби досягти такого результату.

Військова частина ССО пройшла повну сертифікацію НАТО і тепер спроможна виконувати завдання у складі Сил чергування Компоненту сил спеціальних операцій Альянсу.

– У ССО пройшла ротація командування…

– Так, однак успіх спецпризначенців, про який я говорю, це  заслуга суто частин. На жаль, колишнє командування ССО у цих питаннях займало пасивну позицію. Людина, яка нині очолює ССО, справжній професіонал. З самого початку військової кар’єри цей офіцер розпочинав службу у частинах спецпризначення, потім служив у підрозділах спецпризначення СБУ. На фронті з генералом Галаганом наші підрозділи часто співпрацювали, отож знаємо його на ділі. У нього цілісне розуміння, що та як потрібно робити. Головне, аби йому дали можливість створити ту команду, яка зможе змінити рутину, що панувала в ССО останні роки. Адже не секрет, що багато людей мотивованих, професійно підготовлених розчарувалось та пішло з ССО, бо керівництво не боролось за них. Отож, щиро бажаю новому командувачу успіху!

Керівництво «Укроборонпрому» за рік нічого не зробило, а навпаки погіршило стан в «оборонці»

– Знаю, що окрім тероборони, ви концентруєте зусилля на законопроєкті про військових капеланів та підтримуєте створення військової поліції.

Не може цивільний суд професійно судити і кваліфікувати військовий злочин, так само як і не може бути кваліфікованого слідства без знання військової специфіки.

– Так. Українська армія потребує капеланів, бо їхня психологічна підтримка й духовне служіння життєво необхідне воїнам. Поки в Україні питання цього інституту не унормоване. Слід чітко визначити роль військового священника в армії, регламентувати питання його соцзахисту. Значення душпастиря важко переоцінити  як на передовій, так і у тилу, де він підтримує родини військовослужбовців, працює в реабілітаційних центрах.

Питання військової поліції розглядаю значно ширше від загального підходу, адже впевнений, що слід говорити про розбудову системи військової юстиції загалом: зі спеціалізованими судами, органами слідства й навіть в’язницями. Не може цивільний суд професійно судити і кваліфікувати військовий злочин, так само як і не може бути кваліфікованого слідства без знання військової специфіки. Щодо останнього – в’язниць – то в Україні військовослужбовців утримують разом з криміналітетом, тоді як для прокурорів і поліцейських, які завинили, є окремі тюрми. Того ж Андрія Антоненка нещодавно перевели в «Лук’янівку». Що це, як не приниження військового? Генерал Марченко теж перебував у загальній в’язниці, це теж приниження! Військових намагаються зламати навіть через чинну систему покарання… Це недопустимо у країні, яка сьомий рік воює.

– Рік тому під час інтерв’ю АрміяInform ви заявили, що у нас є шанси докорінно реформувати Державне оборонне замовлення та наситити військо новітнім озброєнням. Чи є здобутки у цьому напрямку?

Як з закупівлею ракети «Нептун» для Збройних Сил? Уже кінець вересня, а в сухому залишку – «зеро». У жовтні вже почнемо «курчат рахувати»… А де «Вільха»? Так само – «зеро»! Протестовано, однак, на жаль, не реалізовано…

– Рік тому я мав чітку впевненість у цьому, адже було взаєморозуміння докорінного реформування ДОЗ з боку керівництва «Укроборонпрому» та Міністерства оборони України. На жаль, з листопада 2019 року я не контролюю роботу вітчизняного ОПК і не можу впливати на відповідні процеси. Поки на сьогодні – ми в «нулях»… Керівництво «Укроборонпрому» за рік нічого не зробило, а навпаки погіршило стан в «оборонці». Ось, ухвалено Закон України «Про оборонні закупівлі», який реформує цю сферу, це величезний крок вперед. Однак, що з його реалізацією? Аби нова система запрацювала, потрібні десятки підзаконних актів. Коли їх ухвалять? А тим часом з новітньою бойовою технікою – суцільні парадокси. Помпезно сповістили про прийняття на озброєння ракети «Нептун». Ця розробка вітчизняного КБ «Луч» призначена для ураження морських і наземних цілей на дальності до 300 км і вельми потрібна для ВМС України. Єдина у своєму класі система нині в розпорядженні флоту. Але як з закупівлею «Нептуна» для Збройних Сил? Уже кінець вересня, а в сухому залишку – «зеро». У жовтні вже почнемо «курчат рахувати»… А де «Вільха»? Так само – «зеро»! Протестовано, але, на жаль, не реалізовано…

– Вочевидь це питання торкається і проблем реформування вітчизняного ОПК. Свого часу ви курували цей напрямок у РНБОУ…

Створили два міністерства: Мінвет та Мінстратпром. Першому – вже незабаром виповниться два роки, а другому – лічені місяці, однак приміщень нема ні в одного, ні в іншого.

– Біда у тому, що ми видаємо на-гора політичні лозунги, які ніяк не підкріплюємо. Ось створили два міністерства: Мінвет та Мінстратпром. Першому – вже незабаром виповниться два роки, а другому – лічені місяці, однак приміщень нема ні в одного, ні в іншого. Як може функціонувати міністерство, яке не в змозі навіть розсадити працівників за робочі місця? Водночас є «Укроборонпром», який має чимало будівель у Києві та здає їх в оренду… Можливо, варто ухвалити політичне рішення, аби концерн звільнив приміщення під міністерство, що значно прискорить процес його формування?

Інша проблема – Мінвет. Ветерани війни, яких у країні декілька сотень тисяч, повинні відчувати підтримку свого міністерства. Однак у будівлі на Музейному провулку всього кілька кабінетів… Це смішно. Годі казати про головний корпус Національного університету оборони, який ще при Януковичі забрали в армії і віддали під суд. Тепер підготовку військової еліти проводять у приміщенні на задвірках, в яке втиснули все, що могли. Звісно, суд – важлива інстанція, однак, шановні, під час війни, де нам готувати сотні фахівців, які спроможні захищати Батьківщину? Зрештою, чи подумав хтось про те, як передача головного корпусу шанованої військової «альма-матер» вплинула на настрої офіцерського корпусу, зрештою – на престиж військової служби? Можливо, суд міг би потіснитися і надати приміщення тому ж Мінвету та Мінстратполітики? Ну, хоча б так…

Війна в інформаційному та кіберпросторі ніколи не припиняється, попри те, що 90% суспільства її не бачить і не розуміє

– Нещодавно завершилися надзвичайно важливі для безпеки України міжнародні навчання «Об’єднані зусилля». Однак не обійшлося без ложки дьогтю – російської хакерської атаки…

Російська кібератака – це добре. Адже це ще раз показало, що ворог не спить, не зупиниться і не заспокоїться. Водночас ця подія виявила слабкість нашої системи кіберзахисту.

– Гадаю, добре, що це трапилось саме зараз. Адже ще раз показало: ворог не спить, не зупиниться і не заспокоїться. Водночас ця НП виявила слабкість нашої системи кіберзахисту. А війна в інформаційному та кіберпросторі ніколи не припиняється, попри те, що 90% суспільства її не бачить і не розуміє. Все – через відсутність інформаційної грамотності населення. Аби це змінити, ми передбачаємо введення для студентів вишів такого предмета, як «Основи інформаційно-психологічних операцій». Люди з вищою освітою мають розумітися на інформаційних маніпуляціях, розбиратися в основах інформаційної безпеки, кіберзахисту. У нас, на жаль, не приділено цій сфері достатньо уваги. Відсутні потужні офіційні теле- та радіоканали, інформресурси і розуміння, що таке система підготовки, продукування та супроводження офіційних меседжів. Якими засобами проводити державну інформаційну політику, якщо майже всі канали викуплені олігархами і служать їхнім політичним та клановим інтересам? Зрештою, звернімося до західного досвіду і розбудуймо систему захисту інформаційного та кіберпростору України!

У Польщі зрозуміли, що не в змозі утримувати на зарплаті високопрофесійних ІТ-івців, і заохотили їх робити свій внесок у тероборону у вихідні. Тепер вони як волонтери виконують завдання в інтересах держави.

До речі, далеко не ходитимемо. Погляньмо знову ж на поляків. Вони реалізували елементи кіберзахисту у системі тероборони. Зрозумівши, що не в змозі утримувати на зарплаті високопрофесійних ІТ-івців, заохотили їх робити свій внесок у спільну справу у вихідні. Тепер вони як волонтери працюють у підрозділах кіберзахисту тероборони, виконують завдання. Ці фахівці проходять перевірку, допідготовку, контролюються… Схожий досвід є в інших країнах. У Китаї, наприклад, на цій ниві працює цілий корпус фахівців-добровольців.

У нас, особливо у перші роки війни на Донбасі, чинити опір російській інформаційній агресії піднялася величезна кількість волонтерів. Державі достатньо було прийняти програму й об’єднати їхні зусилля, підтримати, однак цього не сталося. Нині залишились тільки окремі ресурси, які самотужки вишукують кошти і працюють: «Інформнапалм», «Миротворець», «Новинарня»… Можна перелічити на пальцях однієї руки. Але ж держава має створювати надійний інформаційний та кіберщит захисту. Парадокс: усі знають, що наші ІТ-фахівці – найкращі у світі, але ж що ми робимо, аби скористатись їхнім талантом і досвідом? Майже нічого! Закон про тероборону допоможе й у цьому питанні.

– І на завершення запитання про вшанування пам’яті загиблих героїв. Ви були у США, відвідували знамените Арлінгтонське національне кладовище…

– Так, питання вшанування загиблих захисників України – на порядку денному, хоча вже дехто встиг назвати це популізмом, адже нічого не вирішується. Напевно, будь-що можна перетворити у порожні балачки, якщо питанням не займатися. Ось, вже про нещодавно ухвалену Стратегію безпеки та оборони України волають щось на кшталт цього, хоча документ цілком адекватний.

На знаменитому Арлінгтонському національному кладовищі близько 450 тис. могил! Це – вражає! Ти розумієш ціну, яку заплатили воїни за мирне життя свого народу.

Пам’ять про воїнів – це святе. І в США цього можна повчитися. На Арлінгтонське кладовище постійно приїжджають діти, школярі, яким розповідають історію країни – від війни за незалежність до конфліктів в Афганістані й Іраку. І перед їхніми очима – безкрайня територія хрестів та інших знаків (залежно від віросповідання) над могилами полеглих героїв. Ви розумієте, це понад 400 тис. могил! Це – вражає! Ти розумієш ціну, заплачену воїнами за мирне життя свого народу.

Ось у нас у війні з Росією загалом загинуло 13000. Хтось може реально охопити та сприйняти цю кількість? Ні! Однак, якщо поставити 13000 хрестів на одній території в їхню пам’ять, навіть без могил, тоді люди бачать та усвідомлюють. Якщо у кожному обласному центрі буде висаджено парк з 13000 дерев, тоді люди наочно осягнуть ціну нашої Незалежності. Тому створення центрального меморіалу загиблих захисників України має відбутися найближчим часом.

armyinform.com.ua

Теги: Сергій Кривонос,Заступник секретаря РНБОУ,Заступник Глави РНБО ,Генерал Кривонос,Генерал Сергій Кривонос,війна,РФ,Росія,територіальна оборона
Автор: admin.politica.com.ua