115 окрема механізована бригада ЗСУ : представники різних професій
Війна застала несподівано кожного, в момент коли, хтось відпочивав, хтось поспішав на робоче місце, а хтось проводив час з коханими чи за переглядом фільмів. Навіть важко представити, що лише за декілька хвилин усе зміниться, що після перших вибухів, коли були інші ідеї, плани та сподівання, світ стане іншим і ми станемо іншими.
По всій території України було завдано нищівних ракетних ударів, від яких уся країна миттєво прокинулася і, зрозумівши що відбувається, стала єдиним цілим. Навіть не зважаючи на неочікуваність та швидкий перебіг подій, усі як один розпочали боротьбу за спільне майбутнє – тільки вільне, де немає місця ворогу і його амбіціям. Хтось взявся за зброю та повертає окуповані регіони, хтось допомагає рятувати життя, хтось знаходить найнеобхідніше де тільки можливо і передає для спільної цілі.
До початку кожен мав свій рим життя: робота, дім, навчання, сім’я. Так і серед бійців 115-тої механізованої бригади Збройних Сил України є представники різних професій, що раніше теж жили певним ритмом суспільства. І лише коли спільне горе прийшло до України, вони віддано взяли до рук зброю і вступили в запеклий бій з окупантом. З перших днів вони потрапили у пекло, адже ворог швидко проривався в саме серце країні і його ціллю була столиця. Перші битви, перші втрати й ворог, що кидався як оскаженілий звір.
Багато хто вперше тримав зброю. Ще вчора в його руках було водійське кермо, кулькова ручка чи клавіші ноутбука, а сьогодні автомат, патрони, гранати, а в голові тільки одне – ворог не повинен піти далі. Перші дні були як крок в невідому пустоту, коли немає нічого, а діяти потрібно швидко і якісно. Тримаючись один за одного, хлопці зі 115 бригади гідно дали відсіч на своїх позиціях, як і кожен зі ЗСУ, ТРО та місцевих об’єднань.
Кожен з них у цивільному житті мав свою професію: хтось був інженером, хтось водієм, хтось працівником банку і навіть працівником міських адміністративних установ. Серед них є навіть представники творчих та мистецьких професій, що замінили робоче місце на передову, а інструмент творчості на вогнепальний, щоб краще пояснити окупанту, що йому тут немає місця.
Не можливо сказати, що на фронті потрібні тільки військово. Війна показала, що кожен робить свій вклад у спільну справу і таких прикладів сотні, а то і більше. Водій служби таксі на передовій може без проблем вивезти на підбитому військовому автомобілі побратимів та мирних жителів, рятуючи й себе й інших. Професійний гравець онлайн ігор може опанувати управлінням безпілотного літаючого апарата чи стати снайпером, швидко і якісно вираховуючи відстань до ворога і знищити його. Професійний спортсмен може стати незамінним військовим, що і ворога нищить і врятує пораненого, витягнувши його з лінії вогню на своїх плечах.
Окрім заміни місця роботи, наші хлопці зробили не аби який крок, а саме полишили рідні домівки та дорогих серцю близьких, розуміючи, що в будь-який момент можуть більше не побачитися. Причини у кожного різні, але мета одна і це боротьба за дім та Батьківщину, кордони якої було порушено загарбником. І кожен розуміє, що якщо його не зупинити, то він піде далі й не принесе нічого окрім нещастя та розрухи.
Кожен мав своє життя, де війні місця не було, але один момент змінив усе. Ми змогли встояти, ми змогли дати відсіч і змінити хід війни, що ворог змушений тікати ні з чим. Віра, підтримка та спільні зусилля – це більше ніж слова і вони здатні на неймовірне. Ми усі різні, але у момент, коли це так необхідно, здатні подолати все і нагородою нам буде тільки перемога, а вона поруч.
Слава вільній Україні та її непереможним захисникам та захисницям. Слава Збройним Силам України!
