Диджиталізація документальних пам'яток 1960-х ― 2000-х років

Існує стереотип, що архів ― це велике приміщення з високими полицями, де люди в темно-синіх халатах перебирають папірці, вкриті пилом. Насправді ж сучасний архів ― це досить складна система, зокрема й електронна.

Музей Фундації П.Тронька у селі Веприк (деокупована частина Чернігівщини) потребує диджиталізації частини фондової колекції, до якої належать кілька десятків унікальних, не публікованих раніше документів, зокрема автографів 1960-х - 2000-х років, а також тогочасні річники інформаційно-методичного бюлетеню Українського товариства охорони пам'яток історії та культури.

Це густо списані рукою П.Тронька щоденники, які він скурпульозно вів практично щодня громадської роботи на чолі Українського товариства охорони пам'яток (1966-1988), редколегії "Історії міст і сіл України" в 26 томах (1967-1978), редакції квартальника "Пам'ятники України" (1969-2011), Національної спілки краєзнавців (1992-2011), Всеукраїнського фонду відтворення видатних пам'яток (1996-2011), відділу історико-краєзнавчих досліджень Інституту історії України НАНУ (1978-2011) та багатотомних редколегій зводу пам'яток історії та культури України і корпусу документальних матеріалів "Реабілітовані історією" у 100 томах (1978-2011), також випуски та архівні матеріали редакції інформаційно-методичного бюлетеню Українського товариства охорони пам'яток (1969-2009).

Окрім того буде здійснене доповнення експозиції музею інтерактивною панелею зі сферичними панорамами на 360° інтер'єрів видатних архітектурних пам'яток. Цифровий каталог документальних матеріалів й інтерактивні панорами пам'яток зодчества будуть також доступні на новоствореній інтернет-платформі музею, яка забезпечить вільний дистанційний доступ до них.

#запідтримкиУКФ

Ілюстрація: Оцифрування архівних справ — довгий та кропіткий процес, https://gigacloud.ua/

До цієї теми: https://gigacloud.ua/cases/80-miljoniv-dokumentiv-yak-dydzhytalizuyutsya-ukrayinski-arhivy/